Відмінності між версіями «Категорія:Па»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | 1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли ровом до поблизького яру ; Олійниченко поліз у пазуху, витяг з-під чумарки сувієць [сувійчик] якихсь паперів і подав Гордієві ; Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові. | |
| + | ♦ Держати (носити) камінь за пазухою див. камінь; Жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою — жити в достатках, без усяких турбот. — Житимеш у мене, як у бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний, і не холодний ; [Клим:] Днів через п'ять ми будемо на Запорожжі, а там порають, де звінчатись, куди заховатись, — та й будемо там жить, яку Христа за пазухою ; Живе, як у батька за пазухою (Укр. присл.., 1955, 301). | ||
| + | 2. розм. Те саме, що груди. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 39); Коли було до материнської пазухи прикипить [хлопчик], замовкне, тільки сопе (Остап Вишня, I, 1956, 247). | ||
| + | 3. Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. Надіть сорочку пазухою назад (Номис, 1864, № 285); Плутала [Мотря] ниткою вздовж і поперек і по комірі, й по пазусі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 291). | ||
| + | 4. анат. Порожнина в деяких органах тіла. Запалення лобних пазух. | ||
| + | 5. бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа та стеблом. Брюссельська капуста утворює високе стебло, на якому в пазухах листків утворюються дрібні, не дуже щільні головки (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 158); Від них [цибулин] відокремлюють малі цибулинки — дітки, що утворилися в пазухах лусок. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 15:51, 21 листопада 2015
Зміст
Сучасні словники
Пазуха (у ботаніці) — верхній кут, утворений листком і стеблом, з якого він росте. Пазуха — те саме, що груди.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли ровом до поблизького яру ; Олійниченко поліз у пазуху, витяг з-під чумарки сувієць [сувійчик] якихсь паперів і подав Гордієві ; Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові. ♦ Держати (носити) камінь за пазухою див. камінь; Жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою — жити в достатках, без усяких турбот. — Житимеш у мене, як у бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний, і не холодний ; [Клим:] Днів через п'ять ми будемо на Запорожжі, а там порають, де звінчатись, куди заховатись, — та й будемо там жить, яку Христа за пазухою ; Живе, як у батька за пазухою (Укр. присл.., 1955, 301). 2. розм. Те саме, що груди. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 39); Коли було до материнської пазухи прикипить [хлопчик], замовкне, тільки сопе (Остап Вишня, I, 1956, 247). 3. Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. Надіть сорочку пазухою назад (Номис, 1864, № 285); Плутала [Мотря] ниткою вздовж і поперек і по комірі, й по пазусі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 291). 4. анат. Порожнина в деяких органах тіла. Запалення лобних пазух. 5. бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа та стеблом. Брюссельська капуста утворює високе стебло, на якому в пазухах листків утворюються дрібні, не дуже щільні головки (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 158); Від них [цибулин] відокремлюють малі цибулинки — дітки, що утворилися в пазухах лусок.
Джерела та література
Зовнішні посилання
Парнас Парнас у, ч. (П велике). Гірський масив у Греції, який, за старогрецькою міфологією, служив одним з місць перебування Аполлона і муз. Ох, скілько муз таких на світі! Во всякім городі, в повіті! Укрили б зверху вниз Парнас (Котл., І, 1952, 234); // перен. (II велике й мале). Світ поезії, поезія взагалі або поетична творчість певного спрямування, певної країни і т. ін. Киньте, братики [поети], папський Парнас, Уберіться в простісіньку свитку! (Граб., І, 1959, 392); Й справжнім лірикам сьогодні Я схвильовано кажу: — Хто посмів його [верхогляда] пустити Разом з вами на Парнас?
Сторінки в категорії «Па»
Показано 200 сторінок цієї категорії (із 640).
(попередні 200) (наступні 200)