Паланка
Паланка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. Ходімо у паланку до військового судді, нехай він нас розсудить. Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник укрліт.org Публічний електронний словник української мови
ПАЛА́НКА, и, ж., заст.
1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам’ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Панч, Гомон. Україна, 1954, 218).
2. Адміністративний округ у запорожців. Вся територія Запорожжя [у XVIII ст.] ділилась на так звані паланки (чотири північні і чотири південні) (Іст. УРСР, І, 1953, 341); — По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Добр., Очак. розмир, 1965, 18).
3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців. — Ходімо у паланку до військового судді — нехай він нас розсудить (Стор., І, 1957, 39); — Ну, показуй мені першу паланку, — промовив кошовий отаман (Вишня, І, 1956, 328).
SLOVA Енциклопедія рідкісних слів та варіанти їх значення
(всього знайдено визначень: 4) паланка
приміська слобода на Україну в давнину
укріплення у вигляді частоколу або, іноді, земляного валу
військовий частокіл
військове укріплення у вигляді частоколу; стовп, велика жердину
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
[==Джерела та література==
