Падатоньки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Падатоньки, гл. Ум. отъ падати. Ой ти казав, кленовий листоньку, що не будеш падатоньки. Нп.

Сучасні словники

Падатоньки = падати.

1. Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги.

Листя падає огненними метеликами, і чути звук кожної шпильки з сосни (Юрій Яновський, II, 1958, 124);

2. Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах.

Статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу (Леся Українка, II, 1951, 324);

3. Схилятися вниз, опускатися.

Руки падають, і він мовчить, безсилий (Максим Рильський, II, 1960, 61);

4. перен. Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.).

З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 72);

5. Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.).

Світлий промінь пада В садову гущінь (Павло Грабовський, I, 1959, 192);

6. Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується).

На всі наші товари, окрім щетини, падає ціпа (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 44);

7. перен. Втрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.).

Душа розпливається, Падають сили (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 54);

8. Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати).

Зося Романовська зразу ж по благанні дзвона збагнула, яке горе падає на неї з цими притихлими мідними звуками (Михайло Стельмах, I, 1962, 642).

9. Гинути в бою, поєдинку.

О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (Володимир Сосюра, I, 1957, 54);

10. Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.).

Зуби у дитини падають.

11. Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути.

Я ще не дуже роздивився, але мені ясно й так, чого зимою падали телята. Тому, що в приміщеннях було холодно і молодняк випоювався водою, а не молоком... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 120).

12. перен. Опускатися морально; втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду.

Ніколи європейський Захід не падав так низько в особі найпідліших представників, але ніколи не являла людина й стільки благородної сили й величі духу, скільки явила у світовій війні незмірна радянська душа (Олександр Довженко, I, 1958, 356).

13. Приходитися на який-небудь склад (про наголос).

Наголос падає на другий склад.

Ілюстрації

6ee3dfa3b8.jpg

Медіа

Як правильно падати.

https://www.youtube.com/watch?v=-Cc6MDHW9fE

Джерела

Академічний тлумачний словник