Падіж

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПАДІ́Ж, дежу́, ч. Поголовна загибель тварин від якої-небудь хвороби, голоду і т. ін. Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів і падежем молодняка (Колг. Укр., 1, 1957, 20); — Такої важкої й далекої дороги ваші тварини не перенесуть. Може початися падіж… (Кучер, Прощай.., 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 13.

Падіж, жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 86.

"Словопедія"

ПАДІЖ (епідемія на худобу) пошесть, упадок.