Пакосник

Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПА́КОСНИК, ПА́КІСНИК, а, чол., розм. Те саме, що капосник. — Що робити? Вити, давити пакосників — он що робити (Панас Мирний, IV, 1955, 177). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 18. КА́ПОСНИК, а, чол., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась. — Той капосник зобижав(Панас Мирний, IV, 1955, 106).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

ПАКОСНИК, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КА́ПОСНИК, а, ч., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась.— Той капосник зобижав (Мирний, IV, 1955, 106). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 96.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

КАПОСНИК -а, ч., зневажл. Той, хто робить капості.

Ілюстрації