Паклен
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L. ЗЮЗО. І. 109. клоччя
чол. дерево неклен або чорноклен,польовий клен.
Листопадне дерево 4–15 м заввишки, рідше — високий кущ з бурувато-сірою тріщинуватою корою і розлогою тінистою кроною. Пагони жовтувато-коричневі, інколи а крилоподібними пробковими наростами; бруньки невеликі. Листки пальчасто-п'ятилопатеві, 5–10 см завдовжки, 3-7 см завширшки. Лопаті листків тупі або тупозагострені, цілокраї, а верхні з одним-двома великими зубцями, виїмки між лопатями загострені.
Квітки одностатеві, жовто-зелені, зібрані в кінцеві відстовбурчено-волохаті щитоподібні суцвіття. Оцвітина подвійна, чашечка п'ятироздільна (5–6 мм завдовжки), пелюсток п'ять. Тичинкові квітки з вісьмома тичинками, а маточкові — з стерильними тичинками і однією маточкою. Зав'язь верхня, прикрита нектарником, що має вигляд диска. Цвіте клен із кінця квітня до травня. Рослина однодомна.
Плід — двокрилка (6–8 см завдовжки), крила розходяться по прямій лінії.
Росте в другому ярусі або підліску листяних лісів, на галявинах. Тіньо- і солевитривала, теплолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні.
Поширений майже на всій території України, крім крайніх північних районів. У культурі часто трапляється у полезахисних смугах і парках.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}
