Падати

Падати, -даю, -єш, гл. 1) Падать. 2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16. 3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять. 4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98. 5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч. 6) Ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПА́ДАТИ, аю, аєш, недок. 1. Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. Слуха[Маланка], як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м’яко пада на землю (Коцюб., II, 1955, 62); Листя падає огненними метеликами, і чути звук кожної шпильки з сосни (Ю. Янов., II, 1958, 124); — У нас оце якраз яблука падають… Вийдеш на світанку, а вони — бух, бух (Тют., Вир, 1964, 349); // Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). Пада сніг, степи вкриває; Хуга б’є в моє вікно (Граб., І, 1959, 131); А потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати (Рибак, Що сталося.., 1947, 66); На вулиці нікого не було, бо падала мжичка (Мур., Бук. повість, 1959, 18); // Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і падає довгими пасмами в глибоку долину (Н.-Лев., II, 1956, 28); Цей ручай гомінкий — в долині внизу ставав справжньою річкою, що бігла по камінцях, падала водоспадами і ніколи не вгавала (Ю. Янов., II, 1958, 102); // Виділятися з атмосфери; осідати (про туман, росу і т. ін.). — Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (Стельмах, II, 1962, 79); * У порівн. — Я до тебе літатиму З хмари на розмову. На розмову тихо-сумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою (Шевч., І, 1963, 238); // Заходити, сідати (про сонце). Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода (Вовчок, І, 1955, 181); Там десь уже низько падало сонце (Коп., Сусіди, 1955, 13). ◊ Па́дати з не́ба — несподівано з’являтися, раптово відбуватися. Революція ніколи не падає з неба цілком готовою (Ленін, 27, 1972, 118); Се́рце па́дає чиє — хто-небудь відчуває хвилювання від захоплення, переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і завмирає (Коцюб., І, 1955, 414). 2. Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах. Статуя хитається і враз із п’єдесталом падає додолу (Л. Укр., II, 1951, 324); З хмар починали бити блискавки, — вціляли то в одно, то в друге дерево, що з великим гуком, ніби прощаючись із життям, падали, валились на землю (Скл., Святослав, 1959, 14); Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Тют., Вир, 1964, 198); // Швидко опускатися, сідаючи, лягаючи і т. ін. Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці (Л. Укр., III, 1952, 357); Доря не хтів вставати. Витріщав очі, налякані світлом, і падав знов на подушку (Коцюб., II, 1955, 373); Управитель поспішає до коня, стромляє ногу в стремено і некрасиво, по-бабськи, падає на сідло (Стельмах, І, 1962, 90); Восени прилітають невідомі птиці, З дивним криком падають на ріку (Рильський, II, 1960, 159); // Валитися, руйнуючись. Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали-падали, димарі наполовину стриміли(Мирний, IV, 1955, 16); Стеля падала, і по стінах текло… (Гончар, III, 1959, 204). Па́дати в обі́йми кому — кидатися комусь на груди, щоб обійнятися. Кидається [Річард] до дверей, стрівається з Джонатаном, вони падають один одному в обійми (Л. Укр., III, 1952, 103); Розмахнув[Віталик] руки, і вона просто в обійми падає йому (Гончар, Тронка, 1963, 160). ◊ [Ма́ло не] па́дати зі смі́ху (від ре́готу) — сміятися до нестями, до знемоги, реготати, згинаючись до землі. Вона якраз відхилялася, а він потрапляв у драбину, що аж відголос ішов, а всі падали зі сміху(Кобр., Вибр., 1954, 116); Легко одводячи рукою настовбурченого багнета вбік, я кричу йому в обличчя: — Ти чув? У Німеччині — ре-во-лю-ція!.. — і сам мало не падаю від реготу (Кол., На фронті.., 1959, 134); Па́дати в но́ги (до ніг) кому; Па́дати на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка: а) дуже просити про щось, стаючи на коліна, низько вклоняючись і т. ін. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Коцюб., II, 1955, 30); б) виявляти до кого-небудь сильне почуття вдячності, почувати трепет перед кимось і т. ін. — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Тют., Вир, 1964, 255); в) принижуючись, просити пощади, помилування. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 175); Вдихну у груди пломінь блискавиць — Щоб перед ворогом не падать ниць (Павл., Бистрина, 1959, 231); Па́дати з ніг: а) те саме, щоВали́тися з ніг (див. вали́тися). Зморишся весь, аж повіки злипаються, Трохи не падаєш з ніг (Граб., І, 1959, 491); б) дуже старатися, інтенсивно працюючи, вкладаючи багато сил. Вона з ніг падала, щоб причепурити, наскільки можна, ще не добудовану хату (Добр., Очак. розмир, 1965, 285); [Так і] па́дати коло кого-чого, рідше за ким-чим: а) доглядати кого-, що-небудь, турбуватися про когось, щось. А коло дитини Так і пада [Наймичка], ніби мати (Шевч., І, 1963, 313); Давно вже він не робив нічого: не здолав. Падала коло всього сама Маруся (Вовчок, І, 1955, 257); — Пас, пас ціле боже літо, падав за скотиною (Кос., Новели, 1962, 71); б) упадати за ким-небудь, запобігати ласки в когось. А вже Парасці — скажи вона слово — він і в огонь піде! так і пада коло неї, здалека побачить — шапку здіймає, здоровкається (Мирний, IV, 1955, 36); Ластівкою падала коло мене дівчина… (Коцюб., І, 1955, 140). 3. Схилятися вниз, опускатися. Похнюплена голова його зів’яло падає на груди (Гончар, Тронка, 1963, 133); Руки падають, і він мовчить, безсилий (Рильський, II, 1960, 61); [Шабанов:] Шлагбаум падає… Дивлюсь — вагонами вже наших родичів антихристи везуть на захід, з дітьми й старими!..(Довж., І, 1958, 108); // Звисати, спадати (перев. про волосся). Сидить дитина — бліде-бліде личко і чорно-русе волосся аж поза сухенькі плечечки [плечики] пада (Вовчок, І, 1955, 386); На голову Франка накинула хустку, що з-під неї падали дві довгі коси, перев’язані червоними стрічками(Чорн., Визвол. земля, 1959, 27); З-під шапки чорний чуб падає на веселі очі (Стельмах, І, 1962, 359); // перен. Опускатися круто, уступами. Від клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою (Тют., Вир, 1964, 6); // перен. Знижуватися (про течію, рівень води у водоймищах). Дніпро падає на протязі між гирлом Прип’яті і Кременчуком майже на 30 м (Геол. Укр., 1959, 369). 4. перен. Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.). З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (Коцюб., II, 1955, 72); Пісня вже падала біля мене — про удівоньку, що пшениченьку сіє (Коп., Навколо полум’я, 1961, 3). ◊ Па́дати в ду́шу (се́рце) — справляючи глибоке враження, надовго запам’ятовуватися. Слова його лились, текли І в серце падали (Шевч., II, 1953, 102); — Вчіться, любіть свою школу, своє село, свою Батьківщину, — падали слова старої вчительки в дитячі душі (Зар., Світло, 1961, 30). 5. Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.).Світлий промінь пада В садову гущінь (Граб., І, 1959, 192); З відчинених дверей на подвір’я падало світло (Мур., Бук. повість, 1959, 19); На стіни падала ряба тінь від кущів бузку (Панч, Ерік.., 1950, 121); Чудесне буває море влітку, коли сонце падає безконечною дорогою на хвилі (Ю. Янов., V, 1959, 122); // Звертатися в чий-небудь бік, спрямовуватися на щось (про погляд, очі і т. ін.). Погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї (Л. Укр., II, 1951, 248); Його очі все падали на те місце, де колись-то бачив чорну даму, але її не було там (Фр., VII, 1951, 257); // перен.Встановлюватися, наставати (про ніч, вечір і т. ін.). Коли падала ніч і все сліпила, тінями блукали[повстанці] по лісу, по березі річки, по вгородах, жадно шукаючи зустрічей… (Головко, І, 1957, 76); У трави тихо вечір падав (Воскр., Поезії, 1951, 297); // на кого, перен. Поширюватися на кого-небудь; стосуватися когось. — Не забувся, але, поміркуй, хто підказав мені, коли побачив сірники? Значить, вина падає на тебе, а я наче й збоку собі стою… (Стельмах, І, 1962, 544). 6. Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується). На мої плечі скочується ще й нова турбота. Падає видобуток вольфраму (Мушк., Серце.., 1962, 240); Був [Дорош] зайнятий своїми думками: надої падають, кормів не вистачає (Тют., Вир, 1964, 134); — На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (Стельмах, Хліб.., 1959, 44); // Вказувати на пониження тиску (про барометр, манометр і т. ін.). Коли барометр падає, море штормує, багато подій приходить таких, що дивно стає, де вони могли взятися (Ю. Янов., ІІ, 1958, 59). 7. перен. Втрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.). Душа розпливається, Падають сили (Крим., Вибр., 1965, 54); Не злюбив Василь дворових більш ніж Йосипенка. Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Мирний, IV, 1955, 170); Надія падає, як в морі день (Ю. Янов., V, 1959, 60). ◊ Па́дати ду́хом див. дух. 8. Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати). Найбільше голосів падало на.. дотеперішнього війта (Фр., VIII, 1952, 16); // Приходитися, випадати на чию-небудь долю. На підставі формального акту, все, що мав Гордій, припадало Ганні. На неї падала повинність упорядкувати справу (Гр., ІІ, 1963, 159); — Дитина й задихнулася. У матері на руках. Мати плаче. "Чи багато на людину може падати?" — думав директор, простуючи до контори (Ю. Янов., II, 1958, 60);Зося Романовська зразу ж по благанні дзвона збагнула, яке горе падає на неї з цими притихлими мідними звуками (Стельмах, І, 1962, 642). ◊ Па́дати на го́лову чию — обрушуватися, звалюватися на кого-небудь внаслідок важких обставин.Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (Довж., І, 1958, 424). 9. Гинути в бою, поєдинку. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати… (Сос., І, 1957, 54); // Бути захопленим військом противника (про місто, населений пункт, укріплення і т. ін.). Незабаром вийшли [війська 2-го Українського фронту] до міста Васлуй і, оволодівши ним, швидко просувались на південь. Падали одне за одним міста Роман, Бакеу, Бирлад, Хуші (Гончар, III, 1959, 67); // Переставати діяти, скасовуватися (про політичний лад, уряд і т. ін.). 10. Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.). Зуби у дитини падають. 11. Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути. Трофейні важкі битюги й красиві чистокровні рисаки спадали в тілі за кілька важких переходів, виснажувались на очах і падали в горах на кожнім кілометрі (Гончар, III, 1959, 88); — Я ще не дуже роздивився, але мені ясно й так, чого зимою падали телята. Тому, що в приміщеннях було холодно і молодняк випоювався водою, а не молоком… (Тют., Вир, 1964, 120). 12. перен. Опускатися морально: втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду. Ніколи європейський Захід не падав так низько в особі найпідліших представників, але ніколи не являла людина й стільки благородної сили й величі духу, скільки явила у світовій війні незмірна радянська душа (Довж., І, 1958, 356). 13. Приходитися на який-небудь склад (про наголос). Наголос падає на другий склад. ◊ Па́дати в о́ко — те саме, що Впада́ти в о́ко (в о́чі, у ві́чі) (див. впада́ти1). Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (Горд., ІІ, 1959, 185). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 11.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійську: • fall (Verb ) (verb, noun )move to a lower position under the effect of gravity • sink (Verb ) (verb, noun )descend into liquid, etc

Словари и энциклопедии на Академике

Падати - це: 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг,дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати(про туман, росу і т. ін.). || Заходити, сідати (про сонце). 2) Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах. || Швидко опускатися, сідаючи, лягаючи іт. ін. || Валитися, руйнуючись. Падати в обійми. Падати навколішки. Падати з ніг. 3) Схилятися вниз, опускатися. || Звисати, спадати (перев. про волосся). || перен. Опускатися круто,уступами. || перен. Знижуватися (про течію, рівень води у водоймищах). 4) перен. Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.). 5) Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.). || Звертатисяв чий-небудь бік, спрямовуватися на щось (про погляд, очі і т. ін.). || перен. Встановлюватися, наставати (проніч, вечір і т. ін.). || на кого, перен. Поширюватися на кого-небудь; стосуватися когось. 6) Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується). || Вказувати на пониження тиску(про барометр, манометр і т. ін.). 7) перен. Втрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.). Падати духом. 8) Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати). || Випадати на чию-небудьдолю. Падати на голову. 9) Гинути в бою, поєдинку. || Бути захопленим військом противника (про місто, населений пункт, укріплення іт. ін.). || Переставати діяти, скасовуватися (про політичний лад, уряд і т. ін.). 10) Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.). 11) Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути. 12) перен. Опускатися морально; втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговуєосуду. Падати в чиїхось очах. 13) Приходитися на який-небудь склад (про наголос)

Ілюстрації

Цікаві факти

Чому птахи не падають, коли сплять на гілці?

Зазвичай під час відпочинку тварини приймають позу, в якій вони можуть максимально розслабити м'язи. Але для більшості птахів спокійний сон, навпаки, можливий лише при напруженні м'язів ніг, які допомагають їм стійко, не втрачаючи рівноваги, сидіти на гілці або жердинці. Ці м'язи довгими сухожиллями з'єднані з пальцями. Коли птах сідає, м'язи скорочуються, сухожилля натягується і пальці стискаються. Під час сну птах не може випрямити ноги (уві сні його тіло нерухоме), тому пальці не випускають опору. Прокидаючись, він піднімає тіло, сухожилля розслабляються, і замок «розмикається». Птахи, які сплять стоячи у воді (наприклад, фламінго або чаплі), часто підбирають уві сні одну ногу. Так вони віддають воді менше тепла і довше зберігають оптимальну температуру тіла. Втім, сон стоячки не єдиний спосіб відпочинку для птахів. Лелеки під час перельотів примудряються по черзі спати прямо на льоту. А темний крячок, покинувши гніздо, може декілька років без зупину літати над морем: ноги у нього не пристосовані до посадки на воду, він на бриючому польоті ловить водних комах і рибку, і спить, що називається, «на крилі».

Чому Пізанська вежа «падає»?

Ніхто не знає точної відповіді на це питання. Звичайно, коли її будували, зовсім не хотіли, щоб вона «падала». Передбачалося, що вона буде стояти прямо. Вона повинна була стати дзвіницею собору, що знаходився поруч. Вона почала будуватися в 1174, а завершилося будівництво в 1350 році. Фундамент вежі знаходиться на піску. Може бути, саме це і викликало «падіння» башти. Але «падати» вона почала не одразу. Це почалося тоді, коли були побудовані вже три поверхи, або три галереї. Проект був злегка змінений, і споруда «випрямили». Але це не допомогло. За останні 100 років башта відхилилася на 0,3 метра. Інженери вважають, що вежу правильно називають «падаючої», тому що вони впевнені, що вона все одно впаде.