Палочник

Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1.Палочник. Багаторічна трав'яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище — як цінний корм для деяких тварин. Заходимо в хату.. Простора кімната, долівка густо всипана зеленим палочником — давній український звичай чепурити хату (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 14); День не їли. Палочник лиш жували. Йшли осоками — шлях той важкий (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 382); Зрештою, нова хата з саману під очеретом та палочником, з веселими вікнами.. може звеселити серце господині (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 162).

2.ПАЛОЧНИК. Те саме, що рогіз. Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (Нечуй-Левицький, V, 1966, 172); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть палочнику та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (Олесь Донченко, I, 1956, 50).