Павур

Паву́р, -ра, м. = Павич. Вх. Лем. 446.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАВИ́Ч, а, чол.

1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).

2. Самець пави (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344); * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).

Ілюстрації

Див. також

• [1]
• [2]

Джерела та література

1. Пава, павич // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1268-1269.

Зовнішні посилання

• Павич - красива курка
• Павич звичайний