Відмінності між версіями «Категорія:Слова 2026 року»

Версія за 10:14, 19 квітня 2026

Словник Грінченка

Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Кв. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. К. ЧР. 235. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серпанків вісім на намітки. Котл. Ен. VI. 43. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає. Чуб. V. 220.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. род. нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); * У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (Трубл., II, 1955, 263); Роса серпанком розіслалась по степу (Стор., І, 1957, 140).

2. род. нка, заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа. Матері своїй, вже й старенькій, теж принесе [Денис] коли платок, плахотку, пояс, чобітки, а коли й серпанок (Кв.-Осн., II, 1956, 398); Перед ним стояла його сужена [суджена] Зінька, висока, сановита молодиця, в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком (Стор., І, 1957, 360); Не надіну я серпанка; Геть кожух і свиту геть! Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Щог., Поезії, 1958, 244); Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (Н.-Лев., І, 1956, 144); // Легке жіноче покривало. Зоня піде до модистки замовити жалібні серпанки (Вільде, Сестри.., 1958, 106).

3. род. нка. Те саме, що вуаль 1. Вона одслонила серпанок і закрутила його кругом капелюша (Н.-Лев., IV, 1956, 259); Бачу, єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків (Л. Укр., I, 1951, 307); Входить висока чорна постать з чорним непрозорим серпанком на лиці (Фр., VIII, 1952, 104).

4. род. нку, чого і без додатка, який. Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена. Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (Стар., Облога.., 1961, 42); Густим молочним серпанком туману вкрито все (Хижняк, Тамара, 1959, 192); // перен. Те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, окреслено, виразно. Кожна картина здалеку - і в просторі, і в часі - часто постає перед нами оповитою легким серпанком, у котрому розпливаються, скрадаються, губляться якісь її лінії, штрихи (Рад. Укр., 5.IV 1967, 2); Він, як і багато його товаришів, уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно крізь золотий серпанок близької перемоги (Гончар, III, 1959, 429); Ще один жіночий образ жив у Василя в душі.. - образ матері. Бачив він його крізь якийсь серпанок, мов уві сні (Сенч., Опов., 1959, 300); Крізь каламутний серпанок сп'яніння його збентежила думка: адже в таких умовах не один загинув на морозі (Сміл., Зустрічі, 1936, 21); // перен. Ледве помітний прояв якого-небудь настрою, стану і т. ін., який заступає або супроводжує щось інше. Трудящі Радянського Закарпаття створили свої задушевні співанки про Радянську Конституцію.. Співанки оповиті серпанком сердечності і глибокого ліризму (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 39); З старого чударя глузували, але серпанок таємничості робив з нього для всіх цікаву особу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 315); Характеристики героїв у творі [В. Козаченка «Біла пляма»] лаконічні і повнокровні. Романтичним серпанком оповиті їх безстрашні вчинки (Рад. літ-во, 4, 1971, 31); Серпанок смутку.

Фразеологічний словник української мови

серпа́нок на Ма́рсі чоловічий рід астрономія Атмосферне явище на планеті Марс, що спостерігається на великій висоті та ймовірно складається з часток води або вуглекислого газу. Приклади: Вчені зафіксували загадковий серпанок на Марсі поблизу південного полюса планети.

Словник синонімів української мови

МЛА (ІМЛА́) (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕ розм. Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Грушевський); З копички дівчині видно, як сонце накинуло сітку марева на Синяву (М. Стельмах); Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дніпрова Чайка); Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький); А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний). ВУА́ЛЬ (прозора тканина), СЕРПА́НОК. Її лице було завішене чорною густою вуаллю (І. Нечуй-Левицький); Не тремтить серпанок чорний, що вкрива її обличчя, і горить спокійним світлом у руці воскова свічка (Леся Українка).

Ілюстрації

[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

Медіа

Див. також

Серпанок

Волинський серпанок

Що таке серпанок: тканина, туман чи культурний символ

Джерела та література

• Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 4. — С. 116. 
• Словник української мови. В 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
• Паламарчук Л. С. Словник української мови (СУМ) // Шаблон:УМ-2000
• Кисея // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — Шаблон:М.: Государственное издательство торговой литературы, 1957. — Т. III. — Стб. 558—559 Шаблон:Ref-ru
• Багмет А. Словник синонімів української мови. Том І: А–П. Наукове Товариство ім. Шевченка. Пам’ятки української мови й літератури, том ІХ. — Нью-Йорк, 1982. — 465 с. онлайн
• Oxford Advanced Learner’s Dictionary // :contentReference[oaicite:0]{index=0}. — Oxford: Oxford University Press. — онлайн

Зовнішні посилання

• Словник Грінченка — «серпанок»