Жлуктійка

Жлуктійка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.

Сучасні словники

ЖЛУКТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТАТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Л. Укр., IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, - пропивав навіть останню свою одежину (Козл., На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Рудь, Гомін.., 1959, 74).

Ілюстрації

x140px

x140px