В'яз

Сучасні словники

Слово: В’яз

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’яз — дерево (ulm), а також назва твердої деревини цього дерева.

Сучасне значення: У сучасній українській мові «в’яз» — це листяне дерево роду Ulmus (в’язові), поширене в Європі та Азії. Також словом позначають його міцну, гнучку деревину, яку використовують у столярстві та ремеслах.

Інтерпретація: Слово «в’яз» належить до ботанічної лексики. Воно зберегло своє основне значення і є прикладом стабільної природничої термінології в українській мові.

Мовознавчий коментар

Назви рослин:

• є іменниками;
• мають конкретне лексичне значення;
• активно використовуються в науковому, художньому та побутовому мовленні.

Вживання

Слово «в’яз» використовується в:

• ботанічних і науково-популярних текстах;
• художній літературі;
• описах природи та ландшафтів.

Приклади використання

• «Старий в’яз ріс біля дороги.»
• «Під в’язом було прохолодно навіть у спеку.»
• «Деревина в’яза цінується за міцність.»

Медіа

• В’яз — дерево
• Ulmus (в’яз) — відео

Див. також

• Дерево
• Рослини
• Ботаніка

Джерела та література

• Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
• Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
• Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

• Словник української мови онлайн