З'єдник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Сучасні словники
Слово: З’єдник
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: З’єдник — те, що з’єднує; сполучна частина або засіб для поєднання.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «з’єдник» означає предмет, пристрій або елемент, що слугує для з’єднання частин (наприклад, у техніці, будівництві, мовленні). Також може вживатися як термін для позначення сполучного елемента в різних системах.
Інтерпретація: Іменник «з’єдник» належить до термінологічної та загальновживаної лексики. Він відображає функціональне призначення предмета через його дію — з’єднувати.
Мовознавчий коментар
Такі слова:
- утворюються від дієслів (з’єднати → з’єдник);
- позначають предмет або засіб дії;
- широко використовуються в технічній та науковій мові.
Вживання
Слово «з’єдник» використовується в:
- технічних і наукових текстах;
- будівництві та інженерії;
- узагальненому значенні в різних сферах діяльності.
Приклади використання
- «Для монтажу використали спеціальний з’єдник.»
- «З’єдник забезпечує міцність конструкції.»
- «Потрібно замінити пошкоджений з’єдник.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/