Д

Д, пред. Д. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.

1) Форма прийменника "до" перед приголосними. Йди д хати, не стій на вулиці.

2) До (рух у напрямку). Пішов д річки по воду.

Ум. Дї, дїм.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 353.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках Скорочена форма прийменника "до" (діалектна). розм. До (перед приголосними в говірках).

До́, пред. До певного місця чи особи. В, пред. У напрямку (діалектне).