Відкотити

Відкоти́ти, -ся, гл. См. відкочувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 216.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках Відкотити чи відкотитися — відсунути чи від'їхати на котках. розм. Про бочку, віз чи предмет на колесах.

Відкочува́ти, -ую, -́єш, гл. Котити від себе чи відкочуватися.