Доконче

Доконче, нар. = Доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачення із "Словника української мови"

ДОКОНЧЕ, присл. Те саме, що доконечно. Вони були певні, що приятелі говорять доконче за їх [них], та ще й щось дуже цікаве (Н.-Лев., III, 1956, 319); Переляканий батько ледве переконав його, що вчитись доконче треба (Гжицький, У світ.., 1960, 10).

доко́нче не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B5