Зслизнути

Зслизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Бодай наїло зслиз! Ном. № 3781.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Іншими мовами
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

1) ЗСЛИЗА́ТИ, рідко ІЗСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, ЗСЛИ́ЗТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗТИ, и́зну́, и́зне́ш; мин. ч. зслиз, ізсли́з, ла, ло і зсли́зну́в, ізсли́зну́в, ну́ла, ло; док., розм. 1. Сповзати (у 2 знач.) з чогось; зісковзувати. Як вiн не намагався стати на глиняний виступ, на якому вiн стояв спочатку, – нiчого не виходило. Ноги зслизали, i вiн з головою йшов пiд воду (Ю. Логвин); Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (З. Тулуб); Ярослава непевно всміхнулася, коли він накинув на неї узороччя, повела плечем, заморська тканина зслизнула їй до ніг (П. Загребельний).

2) перен. Безслідно зникати; щезати. Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, – Ізслизла, мов лихий злигав (І. Котляревський); “Починається... – думав Хома. – Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, – час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму“ (М. Коцюбинський); Глянув [Попов] так на вартових, що ті за мить ізслизли (Василь Шевчук); Вояки так само раптово, як і об'явилися в Мотронинському лісі, ізслизли з нього (Г. Колісник); Збудження вмент зслизло, мов туман на воді, все стало на свої місця, – і я знову зігнувся над кермом, щосили давлячи на газ (Л. Кононович).

3) ЗСЛИЗАТИ і рідко ІЗСЛИЗАТИ, аю, аєш, недок., ЗСЛИЗНУТИ і рідко ІЗСЛИЗНУТИ, ЗСЛИЗТИ і рідко ІЗСЛИЗТИ, зслизну, зслизнеш; мин. ч. зслиз і зслизнув, ла, ло; док. 1. Швидко і непомітно відокремлюватися від чого-небудь, спадати з поверхні чогось; зісковзувати. Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (Тулуб, Людолови, І, 1957, 169).

2. розм. Безслідно зникати; щезати. - Починається...- думав Хома. - Отсе він саме починається той час, коли не стає хліба, нема й заробітків, -час журби та горя, коли чоловік хотів би, як муха, зслизнути на зиму (Коцюб., І, 1955, 86); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, - Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158).

Щоб (бодай) ти (він і т. д. ) зслиз! - уживається як лайка, прокльон. [Лев (сердито воркоче) :] Я ледь що вибрався живий на берег, І рибу розгубив... А, щоб ти [Водяник] зслиз! (Л. Укр., III, 1952, 209).

4) ЗСЛИЗА́ТИ рідко ІЗСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗНУ́ТИ, ЗСЛИ́ЗТИ, рідко ІЗСЛИ́ЗТИ, и́зну́, и́зне́ш; мин. ч. зслиз, ізсли́з, ла, ло і зсли́зну́в, ізсли́зну́в, ну́ла, ло; док., розм. Сповзати (у 2 знач.) з чогось; зісковзувати. Приклади перен. Безслідно зникати; щезати. Приклади