Здиха́ти

Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. Мет. 113. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Шевч. 212. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 144.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1) Зітхати, видихати з тугою чи полегшенням. 2) Помирати, здохнути (про тварин чи образно). [hrinchenko](https://hrinchenko.com/dictionary/word/19822-zdixati) переносне, розм. Важко дихати від втоми, смутку чи голоду.

Ілюстрації

Див. також

Здо́хнути, -ну, -неш. Померти від виснаження (тварини). [hrinchenko](https://hrinchenko.com/dictionary/word/19822-zdixati)

Джерела та література

https://hrinchenko.com/dictionary/word/19822-zdixati