Відвідціль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Відвідціль, нар. = Відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш. Грин. ІІІ. 377.
Зміст
Сучасні словники
ВІДВІДЦІЛЬ – те саме, що й ВІДЦІЛЯ, ВІДЦІЛЬ, присл., розм. З цього місця; звідси.
А відціля видніше буде. Як той розкопуватимуть льох (Шевч., І, 1951, 293);
Це відціля ти проводжала мене на захід огняний (Сос., Близька далина, 1960, 255);
Вже берега і не видко. Не видко землі відціль (Нех., Казки.., 1958, 52).
Ілюстрації
|
|
|
|
