Відмінності між версіями «Категорія:Па»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Див. також)
Рядок 17: Рядок 17:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Парнас давнину)— священна гора у Фокіді, пов’язана подібно до Олімпу, Гелікона, Кіферону, з міфічними оповідями і відома місцезнаходженням на ній піфійського оракула. Гора Парнас вважалася осереддям землі, подібно до того, як місто Дельфи визнавалося центром панеллінської держави у релігійному відношенні. У широкому сенсі під Парнасом розуміється гірський ланцюг, що починається від Ети і прямує до південного сходу, як кордон Локріди і Беотії з Фокідою. Цей гірський ланцюг доходить до самого моря Коринфа, під назвою Кірфіс (тепер — Сумаліес). Вища її крапка — Парнас Дельфійський, з вершинами Тіфорея і Лікорея, внаслідок чого він називається двовершинним. Парнас вкритий лісом, а вершини його — снігом. При дельфійському храмі було багато ущелин і обривів. Там же знаходилось відоме джерело поетичного натхнення — Кастальський ключ, присвячений Аполлону і Музам, внаслідок чого і сам Парнас вважався містом перебування Муз. Печери гори Парнас вважалися містом проживання Німф (Страбон). Девкаліон, який врятувався під час потопу висадився на Парнасі (Овідій).
+
1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли ровом до поблизького яру ; Олійниченко поліз у пазуху, витяг з-під чумарки сувієць [сувійчик] якихсь паперів і подав Гордієві ; Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові.
 +
♦ Держати (носити) камінь за пазухою див. камінь; Жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою жити в достатках, без усяких турбот. — Житимеш у мене, як у бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний, і не холодний ; [Клим:] Днів через п'ять ми будемо на Запорожжі, а там порають, де звінчатись, куди заховатись, — та й будемо там жить, яку Христа за пазухою ; Живе, як у батька за пазухою (Укр. присл.., 1955, 301).
 +
2. розм. Те саме, що груди. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 39); Коли було до материнської пазухи прикипить [хлопчик], замовкне, тільки сопе (Остап Вишня, I, 1956, 247).
 +
3. Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. Надіть сорочку пазухою назад (Номис, 1864, № 285); Плутала [Мотря] ниткою вздовж і поперек і по комірі, й по пазусі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 291).
 +
4. анат. Порожнина в деяких органах тіла. Запалення лобних пазух.
 +
5. бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа та стеблом. Брюссельська капуста утворює високе стебло, на якому в пазухах листків утворюються дрібні, не дуже щільні головки (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 158); Від них [цибулин] відокремлюють малі цибулинки — дітки, що утворилися в пазухах лусок.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 14:51, 21 листопада 2015


Сучасні словники

Пазуха (у ботаніці) — верхній кут, утворений листком і стеблом, з якого він росте. Пазуха — те саме, що груди.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли ровом до поблизького яру ; Олійниченко поліз у пазуху, витяг з-під чумарки сувієць [сувійчик] якихсь паперів і подав Гордієві ; Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові. ♦ Держати (носити) камінь за пазухою див. камінь; Жити, мов (як, наче і т. ін.) у бога (Христа, батька і т. ін.) за пазухою — жити в достатках, без усяких турбот. — Житимеш у мене, як у бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний, і не холодний ; [Клим:] Днів через п'ять ми будемо на Запорожжі, а там порають, де звінчатись, куди заховатись, — та й будемо там жить, яку Христа за пазухою ; Живе, як у батька за пазухою (Укр. присл.., 1955, 301). 2. розм. Те саме, що груди. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 39); Коли було до материнської пазухи прикипить [хлопчик], замовкне, тільки сопе (Остап Вишня, I, 1956, 247). 3. Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. Надіть сорочку пазухою назад (Номис, 1864, № 285); Плутала [Мотря] ниткою вздовж і поперек і по комірі, й по пазусі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 291). 4. анат. Порожнина в деяких органах тіла. Запалення лобних пазух. 5. бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа та стеблом. Брюссельська капуста утворює високе стебло, на якому в пазухах листків утворюються дрібні, не дуже щільні головки (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 158); Від них [цибулин] відокремлюють малі цибулинки — дітки, що утворилися в пазухах лусок.

Джерела та література

Зовнішні посилання

Парнас Парнас у, ч. (П велике). Гірський масив у Гре­ції, який, за старогрецькою міфологією, служив одним з місць перебування Аполлона і муз. Ох, скілько муз таких на світі! Во всякім городі, в повіті! Укрили б зверху вниз Парнас (Котл., І, 1952, 234); // перен. (II ве­лике й мале). Світ поезії, поезія взагалі або поетична творчість певного спрямування, певної країни і т. ін. Киньте, братики [поети], папський Парнас, Уберіться в простісіньку свитку! (Граб., І, 1959, 392); Й справж­нім лірикам сьогодні Я схвильовано кажу: — Хто по­смів його [верхогляда] пустити Разом з вами на Пар­нас?

Сторінки в категорії «Па»

Показано 200 сторінок цієї категорії (із 640).

(попередні 200) (наступні 200)

П

П (прод.)

П (прод.)

(попередні 200) (наступні 200)