Паволоч

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Паволоч, -чі, ж. = Волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. Паволоченька.

Сучасні словники

Словник української мови

ВОЛОКА, и, жін.

1. заст. Мотузок, яким зав'язують постоли та обв'язують онучі на нозі. Онучі, постоли, волоки Шпурлялись (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Волоки — вовняні мотузки, якими зав'язують постоли (Іван Франко, I, 1955, 426); Денис Іванович виразно побачив її ноги; зашнуровані перехрестям волок, вони під колінними ямками закінчувались двома вузликами (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 229).

Ілюстрації

Медіа


Іншими мовами

Кембриджський словник

cord /kɔːd/

(a length of) rope or string made of twisted threads.

Академік

cord /kɔːd/


1. (for parcel) Schnur f; (for curtain, trousers) Kordel f; AM, AUS (electrical cord) Kabel nt

2. ANAT (umbilical cord) Nabelschnur f; (spinal cord) Rückenmark nt