Пазинати

Пазина́ти, -на́ю, -єш, гл. = Пазити. Вх. Зн. 46.

1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа. Бо та служба все лиш за тим пазить, аби при нагоді вандрівки Краньцовського щось облизати (Март., Тв., 1954, 303).

Пазь своє́ — уживається як вигук, яким забороняють втручатися в щось. Пазь лиш своє і дай мені спокій… (Коцюб., II, 1955, 334).

2. Доглядати (у 1 знач.). Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш (Сл. Гр.); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю?(Коцюб., І, 1955, 194).

Інтернет-джерела

https://ukr-lit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi-movy-v-11-tomakh