Паморозь

Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПА́МОРОЗЬ, і, жін. Схожі на іней атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін. Лісом пробиралося кілька озброєних партизанів. Холодна паморозь хрумтіла під ногами (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 177); * Образно. У батька Андрія Сергійовича зима людського віку лиш злегка припорошила скроні білою памороззю (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 234); * У порівняннях. Діаманти, як паморозь, міняться на його пальцях (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 276); // перен. Наліт холодності, відчуженості. Марині жодного разу не вдалося до кінця розтопити паморозь, яка лежала на Навловій душі. Паморозь байдужості і недбалості (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 144).

"Словопедія"

ПАМОРОЗЬ пухнастий осад кристаликів льоду, що наростає на тонких предметах (напр., гілках дерев), утворюється внаслідок замерзання переохолоджених краплинок води з туману.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці.

Ілюстрації