Паморочити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

ПАМОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 350): // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього. Що більше розповідав Марченко, Романові ставало ясніше: батька почала паморочити слава (Минко, Ясні зорі, 1951, 67).

Паморочити голову (розум, свідомість і т. ін. ): а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108); Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (Воскр., Весна.., 1939, 71); б) п'янити (про пахощі, аромати). Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Смолич, Мир.., 1958, 77).

Словник синонімів

Синоніми до слова паморочити: дурманити, забивати клепку, заморочувати, запаморочувати, затуманювати, морочити голову, напускати дурману, одурманювати, п’янити (пахощами).

Ілюстрації

Паморочити300325.jpeg Паморочення300325.jpeg

Медіа


Див. також

Паморока

Замакітритися

Заморочитися

Запаморочити

Запаморочитися

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови

Словник синонімів

Цікаві факти або додаткова інформація