Палисвіт

Палисвіт, -та, м. = Паливода. Левч. 153.

Сучасні словники

ПАЛИ́СВІТ, а, чол., розм. Те саме, що паливода. Схопив він каменюку, кинувсь биться. З царською дужістю шпурнув він камінь, Та змій-палисвіт одстрибнув геть-геть (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 149); — Проти хазяїв повстав [Грицько], безчестя зводив, хотів сам у виборні пролізти, такий палисвіт (Костянтин Гордієнко, Чужуниву.., 1947, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 27. ПАЛИ́ВОДА, и, чол. і жін., розм. Відчайдушна людина, що нікого і нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється. — Ти знаєш, він який.. Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (Іван Котляревський, I, 1952, 66); — Мені до уст сьогодні донесли — Один паливода (і цар перехрестився) На трьох жінках женився (Євген Гребінка, I, 1957, 64); // Той, хто поводить себе пустотливо, несерйозно; бешкетник, пустун. Учителька вже знає — не викопав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець... Такий уже він паливода — здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 27. БЕШКЕ́ТНИК, а, чол. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 147); Впіймати бешкетника не вдалось (Олесь Донченко, VI, 1957, 146); // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує. Боявся він [молодий учитель] не тільки таких бешкетників, як Льонька, а навіть відмінниць — Ліди, Лесі, Рози (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 164.

Ілюстрації