Заспів

Заспів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.

Первинне значення

У Словнику Бориса Грінченка заспів пояснено двома словами: «запѣвъ» і «прелюдія». Отже, це те, що звучить на початку й готує до основної частини музичного твору.

Сучасні словники

Слово активно вживається й сьогодні. Первинна ідея початку збереглася, але значень стало більше. «Словник української мови» в 15 томах подає такі:

• дія за значенням «заспівувати», тобто спів того, хто починає пісню;
• вступна частина пісні або кожного її куплета;
• у літературознавстві — початок фольклорного твору (думи, билини), здебільшого не пов’язаний прямо з його основним змістом;
• узагалі початок літературного твору.

Сучасне вживання

Сьогодні слово трапляється в трьох основних сферах:

• Музика. У куплетній пісні заспів протиставляється приспіву: куплети змінюють текст, а приспів повторюється. Під час хорового виконання заспів часто починає один голос, а інші його підхоплюють.
• Фольклористика. Заспів думи є усталеним початком, який привертає увагу слухача й готує його до змісту твору.
• Переносне значення. Заспівом образно називають початок важливої справи чи події.

Отже, від вузького «запѣвъ» слово перейшло до ширшого значення: будь-який початок, що задає настрій усьому наступному.

Приклади вживання

• Солістка виконала заспів, а на приспіві вступив увесь хор.
• Перед розповіддю про похід кобзар починає думу із заспіву.
• Перший концерт сезону став гарним заспівом до великого фестивалю.

У «Словнику української мови» значення дії проілюстровано прикладом із Михайла Стельмаха: низький дядьків заспів підхоплює тенор, і пісня лине над селом.

Ілюстрації

Один голос починає, інші підхоплюють. Ілюстрацію створено за допомогою ШІ (Claude, Anthropic)

Див. також

• Приспів
• Голосник
• Спів
• Дума

Джерела та література

1. Словник Бориса Грінченка.
2. Заспів // Тлумачний словник української мови у 15 томах (портал «Горох»).
3. Заспів // Вікіпедія (стаття спирається на «Українську музичну енциклопедію» та «Літературознавчу енциклопедію»).