Голосник

Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. ѴІІІ. 281.

Первинне значення

У Словнику Бориса Грінченка голосник — це отвір посередині деки бандури чи гітари, а також отвір у дудці. Назва прозора: це місце, через яке інструмент ніби набирає голосу.

Сучасні словники

Сьогодні слово багатозначне. «Словник української мови» в 15 томах подає такі значення:

• застаріле: голосова зв’язка;
• звуковий (резонаторний) отвір у верхній частині корпусу народних, переважно струнних, інструментів;
• пластинка, натисканням якої викликають звук баяна, гармонії тощо;
• у множині: маленькі камери, керамічні посудини, закладені в склепіння або стіни для посилення звуку.

Сучасне вживання

Слово вузькофахове: його рідко почуєш у побуті, зате воно трапляється в трьох сферах:

• Музичні інструменти. Первинне значення збереглося. Майстри народних інструментів називають голосниками резонаторні отвори, наприклад, на деці цимбалів, гуслів чи домри.
• Архітектура. Голосниками, або акустичними глечиками, називають керамічні посудини, вмуровані у верхні частини стін і склепінь отворами всередину приміщення. Вони покращували акустику, а іноді й полегшували склепіння. Середньовічні голосники збереглися приблизно у 200 церквах, близько половини з них у Франції.
• Вокал. Застаріле значення «голосова зв’язка» цікаве вокалістам: те саме слово колись називало і частину інструмента, і частину людського голосового апарату.

Отже, у всіх значеннях спільна одна ідея: голосник допомагає звуку народитися або стати гучнішим.

Приклади вживання

• Майстер вирізав на деці бандури круглий голосник і прикрасив його розеткою.
• Під час реставрації храму в стіні знайшли голосники — керамічні глечики для кращої акустики.
• Майстер розповів, як розмір голосника впливає на звучання інструмента.

У «Словнику української мови» переносне образне вживання ілюструє приклад із Павла Тичини: гомінка діброва порівнюється з бандурою, де хащі подібні до деки з голосником, а сосни — до струн.

Ілюстрації

Два значення слова: отвір у деці інструмента і глечик у стіні храму. Ілюстрацію створено за допомогою ШІ (Claude, Anthropic).

Див. також

• Заспів
• Приспів
• Бандура

Джерела та література

1. Словник Бориса Грінченка.
2. Голосник // Тлумачний словник української мови у 15 томах та архітектурний словник (портал «Горох»).
3. Голосник // Вікіпедія.