Категорія:Бр

Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. БРЬОХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Важко, з шумом упасти; брязнути. Так і брьохнув у воду (Словник Грінченка); Із каменем на шиї Мусій брьохнув з берега, його потягла вглиб течія (Юрій Яновський, Мир, 1956, 237). 2. перех. Кинути з силою, ударивши об що-небудь. Брьохнив оберемок об землю (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 244.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БРЬО́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Важко, з шумом упасти; брязнути. Так і брьохнув у воду (Сл. Гр.); Із каменем на шиї Мусій брьохнув з берега, його потягла вглиб течія (Ю. Янов., Мир, 1956, 237). 2. перех. Кинути з силою, ударивши об що-небудь. Брьохнув оберемок об землю (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 244.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

брьохнути -ну, -неш, док., розм. 1) неперех. Важко, з шумом упасти; брязнути. 2) перех. Кинути з силою, ударивши об що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.