Бризнути

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) Бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бризкати. Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163); Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94); Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія.., 1957, 463); Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (Коцюб., І, 1955, 366); * Образно. Трясучись, вириваючись з рук, заговорив кулемет, бризнув просто по колоні вогнем (Гончар, Таврія.., 1957, 529); Дівчата бризнули сміхом (Вільде, Сестри.., 1958, 561).

2. розм. Кинути з силою, шпурнути. Як бризне [писар] шапку об землю.. та й підійшов до пана Уласовича (Кв.-Осн., II, 1956, 166).

3. розм. Те саме, що бризнутися. Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду (Котл., І, 1952, 111).

Ілюстрації

Синоніми

пирскати

(більшими краплями) скроплювати

сипати

порскати

прискати

Приклади використання слова

Дощик бризкав.

Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно.

Сльози бризками бризкають з її очей.

Іскри бризкають з ковадла.

Радість бризкала з очей дівчини.

Серед двору бризкали фонтани.

Хвиля гралась навкруги нього [баркаса], плюскала в боки, бризкала піною.

Десь нуртує і бризка море в береги.

Він мав неприємну звичку, розмовляючи, забуватися і бризкати слиною на співбесідника.

Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів.

Він ранком так заспішив, що забув про свою звичку бризкати чуб хінною водою.