Браво

Браво, нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. Посл. Ум. Бравенько, бравесенько.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРАВО 1. Присл. до бравий. Один Барило браво йшов, і втома його не брала (Олекса Стороженко, I, 1957, 389); Браво клацнувши каблуками, [Денис Блаженно] питається дозволу гвардії старшого лейтенанта звернутись до нього (Олесь Гончар, III, 1959, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 225.

БРАВО 2, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. Всі [звірі] схвалили річ лиса, гукнули «браво» (Українські народні казки, 1951, 61); Слухачі наділили співачок цілим забоєм ляскання в долошки, грюку ногами, криками «браво!» (Панас Мирний, III, 1954, 272); — Браво, пане Броніслав, браво! — похвалив його чорнявий товариш (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 20).

Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.