Брехливий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БРЕХЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який завжди говорить неправду; схильний брехати (в 1 знач.). Брехлива свекруха невістці не вірить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 132); Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих прихвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 207).

2. Який не відповідає правді, має в собі брехню; неправдивий. Цей навіжений молодик не спиниться ні перед наклепом, ні перед брехливим обвинуваченням у недбалому ставленні головного інженера до обов'язків (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 184).

3. Несправжній; нещирий. Тяжкі переслідування одвертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух (Максим Рильський, III, 1956, 272); * Образно. Обманні, брехливі ріки! Близькі, майже відчутні, біжать і біжать під сонцем, то зникаючи на мить, то виникаючи знов... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 21).

4. Який часто гавкає (про собак). Брехливу собаку далеко чути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 191).

Словник відмінків

відмінок однина множина

чол. р. - жін. р. - сер. р.

називний - брехли́вий - брехли́ва - брехли́ве - брехли́ві

родовий - брехли́вого - брехли́вої -брехли́вого - брехли́вих

давальний -брехли́вому -брехли́вій - брехли́вому - брехли́вим

знахідний- брехли́вий,-брехли́вого -брехли́ву - брехли́ве - брехли́ві, брехли́вих

орудний -брехли́вим - брехли́вою - брехли́вим - брехли́вими

місцевий - на/у брехли́вому, брехли́вім - на/у брехли́вій- на/у брехли́вому, брехли́вім - на/у брехли́вих

Словник синонімів

БРЕХЛИ́ВИЙ розм. (який завжди говорить неправду, схильний до брехні), ЛЖИ́ВИЙзаст.;НЕПРАВДИ́ВИЙ (як пом’якшене позначення цієї ознаки). - Про цю бабу можна сказати так: коли вона каже - надворі година, то розумій, що йде дощ, - сказала Христина. - Цебто вона неправдива людина? - Зовсім-таки брехлива (І. Нечуй-Левицький); Дивися знову, лживий чоловік, Своїм ненависним бесідникам у вічі (М. Бажан).

ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙрідко,ДВОЄДУ́ШНИЙзаст.;ОБЛУ́ДНИЙ, ОБЛУ́ДЛИВИЙ рідше (який під зовнішньою лагідністю приховує погані наміри). - Колись і мене [піп] назвав антихристом. - Невже антихристом?.. - сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький); Завжди нещирий, Олександр перший, не бажаючи ображати Барклая і Багратіона, обох призначив командуючими арміями (П. Кочура); Тяжкі переслідування одвертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух (М. Рильський); Не злюбила йогоДокія. Не за ті цукерки, що дітям не дав, а за те, що якийсь він слизький був, дуже низько кланявся усім Чумакам (В. Кучер); - Ти здавна був кепський, не хочу казати - фальшивий пророк (І. Франко); Не клянись, що життя є виною тому, Що ти криводушний, Підступний, Лукавий, .. На світі є чесність І совість є, А ти за вигоди їх вирішив збути... (С. Воскрекасенко); Невже зрадив хан? Кривоприсяжний пес! Хоче в мутній воді половити рибки (Я. Качура); Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність крутійського уряду (М. Коцюбинський); Вони [посли], бач, налякалися, що князь побачив їх дволичну гру (Юліан Опільський); Аристарх.. не такий ввічливий, як Мстислав, але, безперечно, не двоєдушний, щирий (В. Логвиненко); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський). - Пор. підсту́пний. НЕПРАВДИ́ВИЙ (про слова, твердження тощо - який не відповідає правді, містить у собі неправду),

БРЕХЛИ́ВИЙрозм.,ЛЖИ́ВИЙзаст.;ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ (про дані, відомості, твердження і т. ін.). - Ну, а тепер я довідався, що те донесення було неправдиве, що то на тебе наговорили твої вороги... (Г. Хоткевич); Цей навіжений молодик не спиниться ні перед наклепом, ні перед брехливим обвинуваченням у недбалому ставленні головного інженера до обов’язків (Ю. Шовкопляс). - Пор. 1. обма́нний.

Словник антонімів ПРАВДА БРЕХНЯ Те, що відповідає дійсності, істина, правильність. Неправдиве, навмисне спотворення дійсності, неправда, обман, омана, облудність. Правда ~ брехня безсумнівна, велика, вічна, гола, жива, ідеальна, істинна, очевидна, повна, прихована, справжня, чиста. Правда безпощадна, безсумнівна, гірка, прекрасна, свята, щира ~ брехня безсовісна, боязлива, жахлива, жорстока, нагла, ненависна, неприкрита, огидна, очевидна, прихована, солодка, холодна, чергова. Шукаєм правду, клянемо брехню (В. Симоненко). Не з’їсть іржа того ножа, Що правда на брехню гострила (Д. Павличко). Але правди в брехні не розмішуй, не ганьби все підряд без кінця (В. Симоненко). Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога; Брехень багато, а правда одна; Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох (Народні прислів’я). Правдивий ~ неправдивий, правдомовний ~ брехливий, правдивість ~ брехливість, правдиво ~ брехливо; істина ~ неправда, істинний ~ неправдивий, істинність ~ брехливість, істинно ~ помилково

Ілюстрації

B1.jpeg B2.jpeg B3.jpg B4.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови Словник антонімів Словник синонімів

Зовнішні посилання