Відмінності між версіями «Ротмистр»
(Створена сторінка: '''Ротмистр, -ра, '''''м. ''Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116. Категорія:Ро) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ротмистр, -ра, '''''м. ''Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116. | '''Ротмистр, -ра, '''''м. ''Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | ==Визначення== | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник:=== | ||
| + | РО́ТМІСТР, а, ''чол.'' У дореволюційній російській [[Кавалерія|кавалерії]] та [[жандар]]мерії — офіцерський [[чин]], що відповідав чинові капітана в [[піхота|піхоті]] й інших військах; офіцер у такому чині. ''В наметі вже чекала вся польська рада воєнна, комісари, полковники і ротмістри'' (Осип Маковей, Вибр., 1956, 548); ''Ротмістр наказав зв'язати книги, сердито висякався і вийшов, кинувши на Ольгу Петрівну злий погляд'' (Микола Олійник, Леся, 1960, 23). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — С. 889. | ||
| + | ===Українська мала енциклопедія:=== | ||
| + | РОТМІСТР — старшинський ступінь кінноти в польському війську, звичайно [[комендант]] ескадрону. Відповідає українському [[сотник]]ові. Були ротмістри і в Україні: в XVII ст. так звалися коменданти охотницьких (наємних) [[полк]]ів; а в XVIII ст. — тільки [[підполковник]]и, як помічники [[полковник]]а (Слабченко «Мал. Полк», 1909, ст. 112). | ||
| + | |||
| + | Українська мала енциклопедія: у 8 томах. — Том 7, 1964. — С. 1633-1634. | ||
| + | ==Історія== | ||
| + | Звання «ротмістр» (нім. ''Rittmeister'', від нім. ''Ritt'' — кавалерійський загін та нім. ''Meister'' — начальник) існувало вже у Великому князівстві Литовському. Це ранг між [[поручник]]ом та підполковником (полковником) у XVI–XVIII ст.. У полках іноземного строю того часу називався майором. Це також [[повіт]]ова шляхецька посада у Великому князівстві Литовському, тобто військовий командир [[шляхта|шляхти]] з декількох християнських парафій повіту, керівник відповідної [[корогва|корогви]], котрий призначався на посаду повітовим [[хорунжий|хорунжим]]. | ||
| + | |||
| + | Пізніше звання з’явилося і у німецькій та австрійській армії, а потім розповсюдилося в інших арміях Європи. | ||
| + | ==Російська імперія== | ||
| + | [[Файл:Портрет к статье «Воейковы» № 2. Военная энциклопедия Сытина (Санкт-Петербург, 1911-1915).jpg|thumb|230px|right|<center>Платон Олександрович Воєйков ''ротмістр'', герой Севастопольської оборони (1854-1855)</center>]] | ||
| + | [[Файл:Rittmeister of the Polish National Cavalry in 1792.png|thumb|230px|right|<center>''Ротмістр'' польської національної кавалерії 1792 року, XIX ст.</center>]] | ||
| + | У Російській імперії ротмістр — старший обер-офіцерський чин в кавалерії. В 1730-1731 роки зі створенням важкої кавалерії за німецьким зразком з’явилися нові назви чинів, серед котрих фігурував і ротмістр, відповідний IX класу Табелі про ранги. | ||
| + | Ротмістром інколи називався військовий [[осавул]] при війському наказному [[отаман]]ові Донського козачого війська. В 1798—1800 роки особливі назви козачих офіцерських чинів були прирівняні в рангах к офіцерам армійських [[гусар]]ських полків, зберігши свої колишні назви. Так, чин осавула було прирівняно до чину ротмістра в кавалерії. Як правило, такий ротмістр-осавул командував козачою [[сотня|сотнею]]. Носив погони з блакитним просвітом на срібному полі без зірочок. | ||
| + | В 1882 році гусарські й [[улан]]ські полки були реорганізовані в [[драгун]]ські, а для встановлення у всій кавалерії одноманітності в чинах, драгунські капітани були перейменовані в ротмістрів. Зі скасуванням чина майора у 1884 році ротмістр підвищився до VIII класу в Табелі про ранги. | ||
| + | |||
| + | {| style="border:1px solid #8888aa; background-color:#f7f8ff; padding:5px; font-size:95%; margin: 12px 12px 12px 0px;" | ||
| + | |- align="center" bgcolor="#cccccc" | ||
| + | ! Знаки розрізнення | ||
| + | !colspan="4"| Російська імператорська армія | ||
| + | |- align="center" | ||
| + | !rowspan="2"| Шнур наплічний<br> еполет <br>погони<br> | ||
| + | |rowspan="2"| [[Файл:1908gus05-s09.png|118x118px]] | ||
| + | |rowspan="2"| [[Файл:1908ur03-e12.png|118x118px]] | ||
| + | |rowspan="2"| [[Файл:1908gus05-p09.png|118x118px]] | ||
| + | |rowspan="2"| [[Файл:1914-ur3-f12.png|118x118px]] | ||
| + | |- align="center" | ||
| + | |rowspan=1| | ||
| + | | | ||
| + | |- align="center" | ||
| + | | || Шнур наплічний <br> <small>(1908)</small> | ||
| + | | Еполет <br> <small>(1904)</small> | ||
| + | | Погон<br><small>(1907)</small> | ||
| + | | … <br><small>(1914)</small> | ||
| + | |} | ||
| + | ==Польська армія== | ||
| + | Ротмістр (пол. ''Rotmistrz'') — польське війскове звання в кавалерії в перід з XV до XX вв. Спершу ротмістр командував та міг стояти на чолі як піхотних (рота), так і кінних частин (корогва). Згодом ротмістром називався командир ескадрону. У такому вигляді чин проіснував до 1947 року, поки не був замінений на капітанське звання. | ||
| + | ==Німецька та австрійська армії== | ||
| + | У Німецькій та Австро-Угорській імперіях ротмістр відповідав капітанському званню. У Першій світовій війні ротмістр командував ескадроном та інколи полком. | ||
| + | У вермахті звання ротмістр зберіглося в кавалерійських частинах, а також в деяких частинах артилерії, і відповідало званню гауптман. | ||
| + | В Австрії з 1945 по 1978 роки звання ротмістра було в жандармерії і поліції. | ||
| + | ==Інші армії== | ||
| + | *В Норвегії звання ротмістра (норв. ''rittmester'') існує до сих пір в танкових і мотострілецьких підрозділах. | ||
| + | *В Швеції звання ротмістра (швед. ''ryttmästare'') було скасовано в 1960 році. | ||
| + | *Ротмістри є в армії Чехії (чеськ. ''rotmistr''), але відносяться вони до категорії прапорщиків (чеськ. ''praporčický sbor''). | ||
| + | *В Данії звання ротмістра (дан. ''ritmester'') проіснувало до 1951 року. | ||
| + | ==Джерела== | ||
| + | *Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.) | ||
| + | *Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88. (рос.) | ||
| + | *Thomas, Nigel; G. A. Embleton (2003). The German Army of World War I (1): 1914-15. Translated by G. A. Embleton. Osprey Publishing. ISBN 9781841765655. (англ.) | ||
| + | *Ротмістр // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII: [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/third_book/part2.pdf Літери Риз — Се.] — С. 1633-1634. — 1000 екз. | ||
| + | *Академічний тлумачний словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — С. 889. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 07:38, 1 грудня 2022
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Зміст
Визначення
Академічний тлумачний словник:
РО́ТМІСТР, а, чол. У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії — офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті й інших військах; офіцер у такому чині. В наметі вже чекала вся польська рада воєнна, комісари, полковники і ротмістри (Осип Маковей, Вибр., 1956, 548); Ротмістр наказав зв'язати книги, сердито висякався і вийшов, кинувши на Ольгу Петрівну злий погляд (Микола Олійник, Леся, 1960, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — С. 889.
Українська мала енциклопедія:
РОТМІСТР — старшинський ступінь кінноти в польському війську, звичайно комендант ескадрону. Відповідає українському сотникові. Були ротмістри і в Україні: в XVII ст. так звалися коменданти охотницьких (наємних) полків; а в XVIII ст. — тільки підполковники, як помічники полковника (Слабченко «Мал. Полк», 1909, ст. 112).
Українська мала енциклопедія: у 8 томах. — Том 7, 1964. — С. 1633-1634.
Історія
Звання «ротмістр» (нім. Rittmeister, від нім. Ritt — кавалерійський загін та нім. Meister — начальник) існувало вже у Великому князівстві Литовському. Це ранг між поручником та підполковником (полковником) у XVI–XVIII ст.. У полках іноземного строю того часу називався майором. Це також повітова шляхецька посада у Великому князівстві Литовському, тобто військовий командир шляхти з декількох християнських парафій повіту, керівник відповідної корогви, котрий призначався на посаду повітовим хорунжим.
Пізніше звання з’явилося і у німецькій та австрійській армії, а потім розповсюдилося в інших арміях Європи.
Російська імперія
.jpg)
У Російській імперії ротмістр — старший обер-офіцерський чин в кавалерії. В 1730-1731 роки зі створенням важкої кавалерії за німецьким зразком з’явилися нові назви чинів, серед котрих фігурував і ротмістр, відповідний IX класу Табелі про ранги. Ротмістром інколи називався військовий осавул при війському наказному отаманові Донського козачого війська. В 1798—1800 роки особливі назви козачих офіцерських чинів були прирівняні в рангах к офіцерам армійських гусарських полків, зберігши свої колишні назви. Так, чин осавула було прирівняно до чину ротмістра в кавалерії. Як правило, такий ротмістр-осавул командував козачою сотнею. Носив погони з блакитним просвітом на срібному полі без зірочок. В 1882 році гусарські й уланські полки були реорганізовані в драгунські, а для встановлення у всій кавалерії одноманітності в чинах, драгунські капітани були перейменовані в ротмістрів. Зі скасуванням чина майора у 1884 році ротмістр підвищився до VIII класу в Табелі про ранги.
| Знаки розрізнення | Російська імператорська армія | |||
|---|---|---|---|---|
| Шнур наплічний еполет погони |
|
|
|
|
| Шнур наплічний (1908) |
Еполет (1904) |
Погон (1907) |
… (1914) | |
Польська армія
Ротмістр (пол. Rotmistrz) — польське війскове звання в кавалерії в перід з XV до XX вв. Спершу ротмістр командував та міг стояти на чолі як піхотних (рота), так і кінних частин (корогва). Згодом ротмістром називався командир ескадрону. У такому вигляді чин проіснував до 1947 року, поки не був замінений на капітанське звання.
Німецька та австрійська армії
У Німецькій та Австро-Угорській імперіях ротмістр відповідав капітанському званню. У Першій світовій війні ротмістр командував ескадроном та інколи полком. У вермахті звання ротмістр зберіглося в кавалерійських частинах, а також в деяких частинах артилерії, і відповідало званню гауптман. В Австрії з 1945 по 1978 роки звання ротмістра було в жандармерії і поліції.
Інші армії
- В Норвегії звання ротмістра (норв. rittmester) існує до сих пір в танкових і мотострілецьких підрозділах.
- В Швеції звання ротмістра (швед. ryttmästare) було скасовано в 1960 році.
- Ротмістри є в армії Чехії (чеськ. rotmistr), але відносяться вони до категорії прапорщиків (чеськ. praporčický sbor).
- В Данії звання ротмістра (дан. ritmester) проіснувало до 1951 року.
Джерела
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88. (рос.)
- Thomas, Nigel; G. A. Embleton (2003). The German Army of World War I (1): 1914-15. Translated by G. A. Embleton. Osprey Publishing. ISBN 9781841765655. (англ.)
- Ротмістр // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII: Літери Риз — Се. — С. 1633-1634. — 1000 екз.
- Академічний тлумачний словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — С. 889.
