Драгун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Драгун, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? Боялася драгуна. Чуб. ІІІ. 102.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ДРАГУ́Н, а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — воїн кавалерійських частин, що первісно вели бій в пішому і кінному строю.

ВІКІ-словник

Драгун — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю;

Драгун — невключена територія в окрузі Кочіс, штат Аризона, США;

Драгун — гори в штаті Аризона, США.

Драгу́ни (фр. dragons , буквально — «дракон») — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю. Назва походить від «дракона» (dragon) — короткоствольного варіанту мушкетона, вживаному французькими кінними піхотинцями[1][2].

У колишні часи під цією ж назвою розумілася піхота, посаджена на коней. Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в XVI ст.: маршал Бріссак під час окупації П'ємонту (1550—60) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів.

Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший полководець, що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король Густав-Адольф.

Драгунські полки, правильно організовані, перш за все з'явилися у Франції за Людовика XIV (1668). У XIX в Німеччині, Австрії, Франції і Англії біля ⅓ всієї кінноти складалося з драгунів, в Італії ж їх зовсім не було.

У московській армії слово «драгуни» вперше з'являється за Романова Михайла Феодоровича, коли в 1631 із завербованих іноземців був сформований 1-й драгунський полк, що в 1632 брав участь у бою в складі війська Шеїна під Смоленськом.

Потім драгуни стали поповнюватися російськими охочими людьми (добровольцями) і охрещеними татарами. До кінця царювання Олексія Михайловича драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні мушкетами, шпагами, бердишами і короткими списами.

У 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час Другої світової війни кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська.

Ілюстрації

Драгун 1.jpg Драгун 2.jpg Драун3.jpg Драгун4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Драгун (значення)

Драгун

Сучасний академічний словник

Зовнішні посилання