Драгунський

Драгунський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість. Ком. № 3170.

Семантичні властивості

Визначення

ДРАГУНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до драгу́н. Крім дворянської кінноти і стрільців, були створені полки нового військового строю — солдатські (піхотні), рейтарські (кінні) і драгунські (мішаної служби) (Іст. СРСР, І, 1957, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 404.

Синоніми

1. Лейб-драгунський
2. Кірасирський
3. Кавалергардський
4. Гренадерський
5. Рейтарський
6. Уланський
7. Гусарський

Гіпероніми

1. Кавалерійський

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	драгу́нський	драгу́нське	драгу́нська	драгу́нські
Р.	драгу́нського	драгу́нського	драгу́нської	драгу́нських
Д.	драгу́нському	драгу́нському	драгу́нськії	драгу́нським
З.	драгу́нський, драгу́нського	драгу́нське	драгу́нську	драгу́нські, драгу́нських
О.	драгу́нським	драгу́нським	драгу́нською	драгу́нськими
М.	на/у драгу́нському, драгу́нськім	на/у драгу́нському, драгу́нськім	на/у драгу́нській	на/у драгу́нських

дра-гу́н-ський

Прикметник, тип відмінювання 3a✕~ (за класифікацією А. Залізняка).

Корінь: -драгун-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Ілюстрації

Рядовий лейб-драгунського полку. 1848-1855 рр.

Рядовий і трубач Л.-Гв. Драгунського полку. 1844-1848 рр.

Драгун 12-го драгунського Стародубського полку 1877 р.

Драгуни Австро-Угорщини Картина Леонарда Вінтеровського 1915 рік

Див. також

• Драгун
• Кавалерія