Трубач

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Словник Грінченка

Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач. АД. І. 209.

Сучасні словники

ТРУБА́Ч, а, чол. - Музикант, що грає на трубі, або і сигналіст, що трубить у трубу, ріг і т. ін., подаючи якийсь сигнал. Єремія звелів трубачам трубити на влови (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 87); В хату вступили сільські музиканти. Трубач, гармоніст, скрипаль та ще й бас (Іван Микитенко, I, 1957, 321); Звелів король своїм трубачам заграти в сурми (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 446); Час від часу лунає сигнал трубача (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72).