Гульня

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГУЛЬНЯ́, і, жін., розм. 1. Те саме, що гульба. [Роман:] І коли ця гульня скінчиться? Одні гості в хату, другі з хати, треті на поріг(Марко Кропивницький, II, 1958, 31). 2. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. Вітром майнула [Катерина] до гурту, де аж куріла гульня (Степан Васильченко, II, 1959, 348). Бринять пісні старі й нові, Гульня — до пізніх зір (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 135). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 192. ГУЛЬБА́, и, жін., розм. Веселе, галасливе гуляння, що супроводиться випивкою. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Оселився староста в моїй хаті — захиталися стіни від гульби та пияцтва(Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 156). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 192.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота.Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГУЛЬНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що гульба́. [Роман:] І коли ця гульня скінчиться? Одні гості в хату, другі з хати, треті на поріг (Кроп., II, 1958, 31). 2. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. Вітром майнула [Катерина] до гурту, де аж куріла гульня (Вас., II, 1959, 348); Бринять пісні старі й нові, Гульня — до пізніх зір (Мал., Серце.., 1959, 135). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 192. Гульня́, ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня.Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 338.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

гульня -і́, ж., розм. 1) Те саме, що гульба. 2) Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. гульба -и́, ж., розм. 1) Веселе, галасливе гуляння, що супроводжується випивкою. 2) діал. Осуд, несхвалення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

гульня Іменник. Корінь: -.