Гуляти

Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Рудч. Ск. По садочку я гуляю, товариша викликаю. Мет. 69. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Дума. Вітер віє повіває, по полю гуляє. Шевч. 8. А думка край світа по хмарі гуля. Шевч. 9. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. Шевч. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п’є та гуляє. Рудч. Ск. І. 65. Гуляй, дитино, поки твоя година. Ном. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Шевч. Гульма гуляти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак душа правдивая, сорочки не має коли не п’є, так нужу б’є, а все не гуляє. Ном. № 769. Роби, не лежи, не гуляй! сам Бог сказав. Рудч. Ск. І. 178. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Ном. № 11390. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. Шевч. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. Рудч. Ск. І. 82. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Черниг. Гуляйте! Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). Ном. № 11876. 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Рудч. Ск. І. 107. Гуляють у тісної баби. Рудч. Ск. І. 199. 6) Танцовать. О. 1862. IV. 25. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечораГрин. II. 82. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє. Полт.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачний словник

ГУЛЯТИ, яю, яєш, недок.

1. Ходити не поспішаючи, для відпочинку, задоволення і т. ін. А жіночка, Мов цього не знає, У доброму намистечку В садочку гуляє (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 410); // перен. Швидко, з великою силою рухатися в різних напрямках. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє (Павло Грабовський, I, 1959, 197); Гуляють хвилі на просторі... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 128); У морі, непривітному, почорнілому, гуляв шестибальний шторм (Вадим Собко, Справа... 1959, 57); Цперен. Поширюватися вільно, безперешкодно. Та й дзвеніла ж радісно округа! Та и гуляла ж пісня навкруги! (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 24); Чутка пішла гуляти по вулицях, ніщо не могло її спинити (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 195).

2. Весело проводити час; розважатися. Старий хоче спати, а молодий — гуляти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 147); Каже мені мати: — Йди, доню, гуляти, Та будь веселенька, Бо ти молоденька (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 173); // Бути вільним від роботи. Ніхто не гуляв; усяк своє діло робив... (Панас Мирний, I, 1954, 50).

3. Проводити час за випивкою: пиячити. У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1953, 35); Он і Огирі на хуторі тиждень гнали [самогон]. Це ж не день, не ніч гулятимуть, а тиждень цілий, не одриваючись, питимуть (Андрій Головко, II, 1957, 27). Гуляти весілля — справляти весілля. Щоб лихо прогнать, І щоб долю свеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 271); Гарні в колгоспі дівчата, Будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97).

Фразеологічний словник

ГУЛЯТИ - (аж) свисти́ть (гуде́, гуля́є і под.) у кише́ні (у кише́нях) у кого. У кого-небудь зовсім немає грошей. — Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій ..— А я собі міркую, що і вам варто над цим подумати… — Чув, знаєте, і думав. Але дума і є думою, коли свистить у кишені. Що, зрештою, мені та одна десятина поможе (У. Самчук); Нема і дома нічого (у Хоми), і у кишені гуде (Г. Квітка-Основ’яненко); Після гусарської зими в отця Балабухи в кишенях аж свистіло (І. Нечуй-Левицький).