Гульба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гульба, -би, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостейгостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Сучасні словники
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)ГУЛЬБА́, и, жін., розм. Веселе, галасливе гуляння, що супроводиться випивкою. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок, I, 1955, 116); Оселився староста в моїй хаті — захиталися стіни від гульби та пияцтва (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 156).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
