Копитник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Копитник, -ка, копитник, -ка, м= Ко́питень. Лв. 97.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОПИ́ТНИК, -а, чол. (Asarum, L.). Багаторічна трав'яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки.

  • А всякого зілля, квіток! і копитник хрещатий, папороть розрослась купою (Марко Вовчок, I, 1955, 100);
  • Скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, ..деревій і ромен (Михайло Стельмах, I, 1962, 139). // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 281.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Копитник, -ка, копитник, -ка, м= Ко́питень. Лв. 97.

|| Ко́питень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.

Словари и энциклопедии на Академике

1) Копи́тник

іменник чоловічого роду

рослина. // Орфографічний словник української мови. 2005.

2) Копитник, -а, ч.

Багаторічна трав'яниста квіткова рослина, що має копитоподібні листочки. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Іноземні словники

Словари онлайн

КОПИТНИК

імен. чол. роду.

копытник. // Большой украинско-русский словарь

Ілюстрації

Копитень.jpg Копитник 2.jpg Копитник 1.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Копитняк європейський, копитняк звичайний (Asarum europaeum L.; народні назви — волосняк, підгорішник, підкопитник тощо) — рослина родини хвилівникових — Aristolochiaceae. Назва рослини — «копитник», напевно, походить від схожості листків із формою кінського копита.

Лікарська, ефіроолійна, отруйна, декоративна рослина. При розтиранні вся рослина має запах перцю. У науковій медицині використовують кореневища з коренями і листками копитняка — Rhisoma et Folia Asari. Їх використовують як серцевий засіб, настій свіжих листків входить до складу препарату акофіт, яким лікують радикуліт та інші невралгічні захворювання.

У листках копитняка містяться глікозиди, алкалоїд азарин, ефірна олія, евгенол і метил-евгенол, дубильні речовини, органічні кислоти, невелика кількість смол. Глікозиди листків посилюють серцеві скорочення, збуджуючи серцеву діяльність, підвищують тонус вен і кров'яний тиск, діючи подібно до адреналіну.

У народній медицині листки й кореневища копитняка застосовують як блювотний, протизапальний, сечогінній, глистогінний, протиалкогольний засіб.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Копитце

Копиток

Копитень

Копитень

Копитки

Копит