Підпалюватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:20, 14 квітня 2025; Mokotenko.fshn23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, не підпалюється, гасне. 2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться. Чуб. V. 1066.

Сучасні словники

ПІДПАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИТИСЯ, палиться, док. 1. Починати горіти; розпалюватися; // безос. Підпалював, підпалював у печі - не підпалюється, гасне (Сл. Гр.).

2. тільки док., вет. Дістати запал (див. запал3). Не дай жінки на весілля, нікому кобили; Бо кобила тоді здохне або підпалиться (Чуб., V, 1874, 1065); Сашко завернув і стишив коней, прогнав їх двічі круг площі, поволі придержуючи, щоб згарячу не підпалилися (Кучер, Прощай.., 1957, 185).

3. тільки недок. Пас. до підпалювати.

Ілюстрації

Вогонь4.JPEG Підпал.png Pich1.jpg Вогнище3.jpg

Медіа

Див. також

Вогонь

Піч

Вогнище

Підпалювати

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 174.

Словник

Зовнішні посилання

Вікіпедія