Шельмувати

Шельмува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. іст. Здійснювати шельмування.

2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України» (Яків Качура, II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125).

Ілюстрації