Шельмувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шельмува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. іст. Здійснювати шельмування.

2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України» (Яків Качура, II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125).

Ілюстрації

Шельмувати.jpg Шельмувати2.jpeg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Гулити

Шельма