Ключниця
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до ключник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев., II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ключниця -і, заст. Жін. до ключник 1).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Ключ
Ключник
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Ключниця - багатозначне слово: Ключниця - посаду прислуги, що передбачає зберігання ключів від усіх замків в будинку (управитель). Ключниця - футляр для зберігання і перенесення ключів. Ключниця - навісну шафу для зберігання ключів. Ключниця - вішалка для зберігання ключів. Ключниця - разг.самогонщіца