Ключниця

Ключниця, -ці, ж. Ключница.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до ключник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ключниця, -ці, ж. Ключница.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев., II, 1956, 48); Ключниця винувато посміхнулась, що зразу не впізнала гостей, і з низьким поклоном запросила їх сідати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 83).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ключниця -і, заст. Жін. до ключник 1).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Ключниця - багатозначне слово: Ключниця - посаду прислуги, що передбачає зберігання ключів від усіх замків в будинку (управитель). Ключниця - футляр для зберігання і перенесення ключів. Ключниця - навісну шафу для зберігання ключів. Ключниця - вішалка для зберігання ключів. Ключниця - разг.самогонщіца