Дяк

Дяк, -ка, м. Дьячокъ. Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЯК, а, чол. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277).

Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107).

2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=oVwDjj1DTwM

Цікаві факти

Заголовок Українські богатирі

Підзаголовок Українські богатирі перемогли європейських у Дніпропетровську

Текст Четверо вітчизняних стронгменів обійшли найсильніших чоловіків Естонії, Литви, Фінляндії та Росії, - Більше читайте тут: [посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html]

Див. також

Вставити посилання на схожі слова зі словника Грінченка