Дяк

'Дяк, -ка, м. Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЯК, а, чол. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277).

Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). 2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.

"Словопедія" 

Назва церковного читця і співця; причетник, псаломщик

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9

«Словники України on-line»

відмінок однина множина називний дяк дяки́ родовий дяка́ дякі́в давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м знахідний дяка́ дякі́в орудний дяко́м дяка́ми місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х кличний дя́че дяки́

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

іменник чоловічого роду, істота (служитель православної церкви найнижчого ранґу), псаломник, дячок

Ілюстрації

Медіа

[1]

Цікаві факти

Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ

Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст.

Більше читайте тут: [2]

Див. також

Посилання на схожі слова зі словника Грінченка