Набожність
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:36, 24 листопада 2015; Avshcherba.gi15 (обговорення • внесок)
Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБО́ЖНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до набожний. — Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Нечуй-Левицький, I, 1956, 187); Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 119).
Ілюстрації
|
|
|
|
