Набожність

Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАБО́ЖНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до набожний. — Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Нечуй-Левицький, I, 1956, 187); Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 119).

Ілюстрації

Див. також

• Благочестивий

• Набожний

• Побожність

• Побожний