Відмінності між версіями «Тиснути»

Поточна версія на 23:54, 13 квітня 2025

Тиснути, -ну, -неш, гл. 1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Шейк. Самого наче хто за серце тисне. О. 1862. І. 42. 2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Ном. № 9443. Кислий та в рот тисне. Ном. № 12196. 3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне. АД. II. 77. 4) Угнетать, притѣснять. Шейк.

Сучасні словники

ТИСНУТИ, ну, неш; мин. ч. тис, ла, ло і тиснув, нула, ло; недок . 1. перех. і на кого - що. Налягати, давити своєю вагою, масою; натискати. Кожний предмет має свою вагу й тисне на предмети, що лежать під ним (Фіз. геогр., 5, 1956, 83); * У порівн. Важкі й похмурі Карпати ніби тиснули на озеро брилами холодного каміння (Кучер, Зол. руки, 1948, 81); // Діяти силою пружності на що-небудь. -Інша в нього хвороба. Забула назву.. На війні, каже, найбільше на цю хворобу хворіють. Кров якось у жилах тисне дуже (Головко, II, 1957, 441); // безос. - А це правда, Петре, що і кров із шкіри виступає, так тебе тисне на тих швидкостях? - нарешті запитує він. - І що, буває, й непритомніє ваш брат? (Гончар, Тронка, 1963, 13); // Натискувати, надавлювати на когось, щось. За плугом, згорблений теж і спотілий, орач поступає, Тисне чепіги грудьми, істиком скибу труча (Фр., XIII, 1954, 305); Задні тиснули на передніх. Кожному хотілося бачити поле змагання (Десняк, Опов., 1951, 14); Просто не вірилося, що тварина сама стане тиснути мордою на клапан [автопоїлки], з-під якого б'є свіжа вода (Горд., Цвіти.., 1951, 37).

Мороз (морозець) тисне - великий мороз ще посилюється або тримається, не послаблюючись. Вечоріло. Небо вияснилося після кількаденної снігової заметі. Тис мороз (Фр., III, 1950, 269); Захід сонця полум'яний, надвечір знову морозець тисне (Вільде, На порозі, 1955, 196).

2. перех. Здавлювати, стискати, обхопивши пальцями, рукою або руками. Не раз обходила [Гінда] перекупок, що сидять із садовиною, та втягала в ніс приємний запах доспілих яблук, а крейцер так тиснула, що аж прилипав до руки (Кобр., Вибр., 1954, 71); Юрині пальці аж терпнуть - так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смолич, II, 1958, 45); - Дихати вам дуже тяжко буде зі мною, - безжурно запевнив учитель. - Ого! - повеселів Мірошниченко. - Будете нас за горло тиснути, чи як? (Стельмах, II, 1962, 98); // Притискувати кого-, що-небудь до чогось. Слухає Гриць Прутик тих дурниць і не раз аж кулаки з досади один до другого тисне, бо аж сверблять, таку охоту має трохи побавитися товстим черевом пана писаря (Ков., Світ.., 1960, 79); До серця тисну з теплим болем я пальці радісні твої (Сос., І, 1957, 152).

Тиснути руку (долоню, пальці) перев. кому - здавлювати, стискати чиюсь руку, вітаючись, прощаючись, знайомлячись і т. ін. Роман прощається з учителем, з почуттям тисне йому руку (Стельмах, І, 1962, 255); - Віктор, - він каже. Кажу я - Дмитро. - Тиснемо дружньо долоні (Павл., Бистрина, 1959, 79).

@ Тиснути кого, що, аж кості (кістки) тріщать (затріщали, затріщать) див. кість, кістка.

3. перех. і неперех., перен. Несправедливо обмежувати когось у правах, діях, жорстоко пригнічувати, не давати вільно жити; гнобити. - Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі (Фр., VI, 1951, 55); [Трохим:] Тепер проміж людьми шириться ремство. Чули ви, що подекуди коять з тими, що тиснуть людей?.. Краще б не накликать того лиха вам!.. (Кроп., IV, 1960, 224); - Тепер уже нема тієї сваволі й мордобою. Зате тиснуть нелюди штрафами (Кол., Терен.., 1959, 200); // Примушувати когось діяти, чинити проти його волі. - Майте на увазі, що грубо тиснути на хлопця, ламати його самолюбство не годиться (Донч., V, 1957, 451); // Справляти негативний вплив на когось; тяжіти над кимось. - На справжнього воїна найменше тисне та огидна сила, яка зветься пережитками капіталізму в свідомості людей (Гончар, III, 1959, 283).

4. перех. і неперех. Примушувати відступати; тіснити. Троянці сильно наступали І тиснули своїх врагів [ворогів]. Не раз Латинців проганяли До самих городських валів (Котл., I, 1952, 279); Козаки раптом гаряче кинулись у битву. Довго.. тиснули їх [жовнірів] до річки, бились завзято й таки одтиснули їх до самого берега (Н.-Лев., VII, 1966, 243); Під'їхали кінні жандарми і стали тиснути на юрбу (Мур., Бук. повість, 1959, 124); Вони триматимуться ще годину, добу, тиждень. Триматимуться, скільки буде потрібно. І скільки б не тиснув ворог - перелом станеться (Коз., Гарячі руки, 1960, 141); // перен. Затамовувати щось у собі, приглушувати. Не доміркувався [Вовк] зради, А Микита на межі Аж у собі радість тисне (Фр., XII, 1953, 9).

5. перех. і без додатка. Бути тісним, стискувати (про взуття, одяг). Душно в шатному кунтуші, облямованому куницею. Тиснуть гостроносі чоботи останньої моди. Але Горленко повний пихи (Тулуб, Людолови, I, 1957, 29); Сеспель поспішав до казарми. Сьогодні навіть стоптані черевики не тиснули пальці (Збан., Сеспель, 1961, 266); Тисла тісна кофточка. Вона стягла її з себе, розірвавши під рукавом (Головко, II, 1957, 111).

6. перех. і неперех., перен. Спричиняти фізичні страждання, викликати важке, болісне почуття; гнітити, непокоїти когось. Я кілька разів запитував її, благав, щоб відкрила мені свою душу, поділилася зо мною всім тим, що тисне й турбує її (Фр., IV, 1950, 298); Страшний біль важким каменем тисне мені на голову, в ушах дзвенить щось і дзвякає, в скронях бухає кров... (Кол., На фронті.., 1959, 43); А горе тисло, як обценьки, його і їх (Сос., Солов. далі, 1957, 89).

Тиснути [за] серце (коло серця, груди, в грудях і т. ін. ), також безос. - спричиняти відчуття фізичного або душевного болю, стискання в грудях, у серці. - Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (Н.-Лев., VII, 1966, 144); Дальш поплентався дідусь, - Журна думка тисла груди (Граб., І, 1959, 370); Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (Вас., IV, 1960, 19); Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (Хижняк, Тамара, 1959, 257).

7. перех. і неперех., розм. Запихати, засовувати. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне (Номис, 1864, № 9443); Став [Іван], два пальці в рота тисне Та як свисне ще й присвисне (Перв., Райдуга.., 1960, 156).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Тиск

Тиснути

Давити

Щільно

Іти

Натовп

Тиснутися

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 263.

Словник