Відмінності між версіями «Шельмувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Гулити]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Гулити]==== | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Шельма]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Шельма]==== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 23:22, 4 листопада 2021
Шельмува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. іст. Здійснювати шельмування.
2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України» (Яків Качура, II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125).
Ілюстрації
|
|
